Міста і люди

Остапе, таку статтю можна написати про більшість українських міст: Київ, Одесу, Дніпро, Юзівку.
Прожив кілька років у Києві, працював у ньому більше 10 років.
Київ загалом чуже для українця місто, зросифіковане.
Але воно є українською столицею, так само як Львів є столицею Галичини.
Історія Львова чи Києва є наслідком ополячення та русифікації.
Який сенс плакати над загарбниками?
Історія вибрала нас для українізації столиць, така наша місія.
Всі люди на Землі є лише гості. Саме так гості на кілька десятків років, якщо пощастить.
Сучасні греки також не будували стародавніх мегаполісів Древньої Греції. Сучасні італійці не будували Рим.
Але греки та італійці вважають Афіни, Рим "своїми" :)
Люди мають ілюзію під назвою "приватна власність". Саме тому полюбляють називати міста, села, країни "своїми".

Держави - віртуальні утворення. 
ЄС, США, СРСР, UK це доводять. Часто держави встигають проіснувати період співмірний з людським життям, іноді більше чи менше за нього.
Утворення, злиття, розпад держав природні процеси для суспільства. В цьому сенсі міста набагато стабільніші за держави.
Тому запитаю, що для Вас є місто насамперед?
Будинки, інфраструктура, мости, дороги? Ні!
Місто - це сукупність людей, що живе в певній точці часу-простору.
Тому місто яке було 100 чи більше років тому важко порівняти з містом, яке існує зараз.
Інша сукупність душ втілилась в людях і утворює місто.

Дописом завдячую дискусії між Тарасом Возняком та Остапом Дроздовим.
Відповідь Т. Возняка на статтю О. Дроздова за посиланням:
Про Львів і тотальну амнезію

Рекомендую прочитати книгу Тараса Возняка
Феномен міста