Чесне слово
Що робити щоб донести #чеснеслово до народу? Писати книги, статті. Розміщувати у відкритому доступі або видавати. Два роки тому прочитав "Національний солідаризм" Осип...
Публікації
Цілісність, різноманітність і справедливість в ієрархії Третього Гетьманату
1. Духовно-світоглядна єдність Це спільний дух, що досягається спільним світоглядом. Якщо цей світогляд розвивається, то разом з ним розвивається уся спільнота. Ті, що не поділяють спільний світогляд, де-факто не належать до спільноти на цьому найважливішому, базовому рівні. 2. Психоенергетична єдність Це спільна душа і під’єднання до спільного бога-егрегора (когерентного поля), який є банком енергії та інформації. До цієї сфери належать емоції, візуальні образи, знання, методи, навики, стереотипи, рефлекси. Найголовнішим чинником психоенергетичної єдності є мова. Узагальнюючою характеристикою психоенергетичної єдності є загальний рівень вібрацій. Що вищий світогляд спільноти, то вищий рівень вібрацій. Частота вібрацій визначає простір подій. Приналежність спільноти до спільного когерентного поля та підвищення його частоти піднімає усіх членів спільноти до простору гармонійніших подій. Ті члени спільноти, що мають вищий середнього рівень вібрацій, підносять спі...
Гетьманат Українська Держава
Знаєте чому в Україні не спрацювала радянська соціалістична модель, чому підходить до свого логічного завершення капіталістична момодель? Чому в Україні не працюють парламентська, президентська та змішані моделі держави? Бо це чужі для українців моделі державного устрою, чужий світогляд. Що типове для українців? Гетьманат. Як 400, 100 років тому це найбільш зручна, зрозуміла українцеві система влади. Вільні озброєні люди обирають гетьмана або кошового отамана, суддю, писаря, осавула, а також менших достойників – довбиша, пушкаря та інших. Звичайно ради проходили на січовому майдані, але під час воєн та походів вони могли відбуватись у будь-якому місці. Загальна (військова) рада відбувалася. на Січі звичайно двічі-тричі на рік 1 жовтня та на другий-третій день після Великодня). Крім того, кожен козак міг зажадати у будь-який день з будь-якого приводу. На радах звичайно, обирали запорозьку адміністрацію-старшину, тобто гетьмана або кошового отамана, суддю, писаря, осавула, ...