Цілісність, різноманітність і справедливість в ієрархії Третього Гетьманату

1. Духовно-світоглядна єдність

Це спільний дух, що досягається спільним світоглядом. Якщо цей світогляд розвивається, то разом з ним розвивається уся спільнота. Ті, що не поділяють спільний світогляд, де-факто не належать до спільноти на цьому найважливішому, базовому рівні.

2. Психоенергетична єдність

Це спільна душа і під’єднання до спільного бога-егрегора (когерентного поля), який є банком енергії та інформації. До цієї сфери належать емоції, візуальні образи, знання, методи, навики, стереотипи, рефлекси. Найголовнішим чинником психоенергетичної єдності є мова.
Узагальнюючою характеристикою психоенергетичної єдності є загальний рівень вібрацій. Що вищий світогляд спільноти, то вищий рівень вібрацій. Частота вібрацій визначає простір подій. Приналежність спільноти до спільного когерентного поля та підвищення його частоти піднімає усіх членів спільноти до простору гармонійніших подій.
Ті члени спільноти, що мають вищий середнього рівень вібрацій, підносять спільноту догори. Ті, які мають нижчий рівень, стримують розвиток. Якщо різниця частот занадто велика, то відбувається енергетичний розрив і людина випадає зі спільноти з причини енергетичної невідповідності.

3. Організаційна єдність

Це наявність єдиного керівного центру, тобто єдиноначальність. Досягається тоді, коли є людина, яка персонально відповідає за виконання керівної функції, а члени спільноти погоджуються виконувати накази керівника. Звідси вислів, що влада – це згода людей виконувати накази.
Організаційна єдність народу – це і є влада народу. Можливо, що саме слово «влада» (волада, звідси – володар) походить від «воля до ладу», адже внутрішня згода і наявність керівного центру є ключовими умовами ладу – соціальної гармонії.
Організаційна єдність – влада – є реалізацією психоенергетичної єдності, яка, у свою чергу, є реалізацією духовно-світоглядної єдності. Тобто єдина організація – це черговий крок «матеріалізації ідеї», носієм якої є духовно-споріднена спільнота, включена в єдиний егрегор – психоенергетичний банк. Персонально відповідальний лідер (командир, гетьман, цар) є концентратором духу і душі спільноти.
Є два головні шляхи формування влади: згори і знизу. Згори – це коли з’являється яскравий виразник ідеї – лідер, до якого приєднується спільнота (лідер обирає групу). Знизу – це коли спільнота знаходить і висуває виразника ідеї (група обирає лідера). Між цими двома полюсами  можуть бути будь-які проміжні варіанти.
Влада, тобто внутрішня згода і авторитетний керівний центр, ведуть до групової синергії – це коли 1+1 дорівнює не 2, а 11. Тому в багатьох мовах влада позначається словом «сила», напр. англ. «power» – потуга, сила, міць. Проте треба розуміти, що не сила створює владу, а влада є джерелом сили.  

4. Технологічна єдність

Це наступний крок «матеріалізації ідеї»: до неї належать система правил і засобів їх реалізації, інфраструктура, комунікації, техносфера, матеріальні ресурси, звичаї, система харчування тощо.
http://ar25.org/article/cilisnist-riznomanitnist-i-spravedlyvist-v-iyerarhiyi-tretogo-getmanatu.html

Не згоден з усіма тезами статті, але в ній є раціональні зерна.