Гетьманщина і феодалізм
В 15-17 століттях був феодалізм.
Аристократія і король(цар, імператор, султан, хан) правили селянами. Релігія сакралізувала владу аристократії, королів, царів, султана.
Гетьманщина мала аристократію, але не мала "свого" монарха, який би "дахував" владу аристократії над селянами.
Вибрати не змогли, тому "позичали" в сусідів. З релігією теж було не все добре, конфлікт між гілками християнства.
Досвід перебування української аристократії під кладою польського короля в 1550-1647 красномовно свідчив, що в цього підданства нема майбутнього. Українську аристократію (гетьманів, старшин) за 1596-1640 багаторазово показово і варварськи страчували у Варшаві.
У підданство до султана Османів не українська старшина не могла піти, бо інша віра(селяни і козаки не подарують), в турків вистачало своєї аристократії. Досвід Болгарії міжнародна ситуація цьому не сприяли:
"1643 — доктор богословия и канонического права Пётр Парчевич вернулся в Болгарию после поездки в которой посвятил свои усилия организации антитурецкой коалиции католических стран. С этой целью, с благословения Папы Римского, он предпринял несколько дипломатических миссий в Австрию, Венгрию, Польшу, Венецию, Валахию, Молдавию и даже посетил Богдана Хмельницкого на Украине."
" Восени 1656 він(Пётр Парчевич) прибув знову до Австрії, просячи про допомогу Болгарії проти Османської імперії, але його як радника германського імператора Фердинанда III Габсбурга було скеровано в Україну з метою схилити Б.Хмельницького до союзу з Річчю Посполитою і спільного з нею виступу проти Османської імперії. "
Литовські князі воювали проти Гетьманщини:
"Під час Визвольної війни українського народу середини 17-го століття війська Великого князівства Литовського брали участь у боротьбі проти Української держави. Литовський гетьман Януш Радзивілл (1612–1655) керував каральними походами в Україну, розправою над населенням у захопленому 1651 Києві. 1654 його війська були розгромлені українськими козаками в Білорусі."
Тому особливого вибору в старшини, яка не могла за законами Січі "обрати" монарха поміж себе, не було.
Фактично Запорізька Січ "демократія" в певному сенсі, якій має відповідати держава з парламентом, конституцією, буржуазією.
Але в феодальному Світі 17-го століття "демократія" в оточенні феодальних країн не витримала зовнішнього тиску.
(Система влади в Гетьманщині була закладена під час Хмельниччини. В середині XVII століття вона нагадувала військову диктатуру з елементами народовладдя)
Рекомендую прочитати главу 3 книги "Netократия. Новая правящая елита и жизнь после капитализма" Бард, Зодерквист.
Аристократія і король(цар, імператор, султан, хан) правили селянами. Релігія сакралізувала владу аристократії, королів, царів, султана.
Гетьманщина мала аристократію, але не мала "свого" монарха, який би "дахував" владу аристократії над селянами.
Вибрати не змогли, тому "позичали" в сусідів. З релігією теж було не все добре, конфлікт між гілками християнства.
Досвід перебування української аристократії під кладою польського короля в 1550-1647 красномовно свідчив, що в цього підданства нема майбутнього. Українську аристократію (гетьманів, старшин) за 1596-1640 багаторазово показово і варварськи страчували у Варшаві.
У підданство до султана Османів не українська старшина не могла піти, бо інша віра(селяни і козаки не подарують), в турків вистачало своєї аристократії. Досвід Болгарії міжнародна ситуація цьому не сприяли:
"1643 — доктор богословия и канонического права Пётр Парчевич вернулся в Болгарию после поездки в которой посвятил свои усилия организации антитурецкой коалиции католических стран. С этой целью, с благословения Папы Римского, он предпринял несколько дипломатических миссий в Австрию, Венгрию, Польшу, Венецию, Валахию, Молдавию и даже посетил Богдана Хмельницкого на Украине."
" Восени 1656 він(Пётр Парчевич) прибув знову до Австрії, просячи про допомогу Болгарії проти Османської імперії, але його як радника германського імператора Фердинанда III Габсбурга було скеровано в Україну з метою схилити Б.Хмельницького до союзу з Річчю Посполитою і спільного з нею виступу проти Османської імперії. "
Литовські князі воювали проти Гетьманщини:
"Під час Визвольної війни українського народу середини 17-го століття війська Великого князівства Литовського брали участь у боротьбі проти Української держави. Литовський гетьман Януш Радзивілл (1612–1655) керував каральними походами в Україну, розправою над населенням у захопленому 1651 Києві. 1654 його війська були розгромлені українськими козаками в Білорусі."
Тому особливого вибору в старшини, яка не могла за законами Січі "обрати" монарха поміж себе, не було.
Фактично Запорізька Січ "демократія" в певному сенсі, якій має відповідати держава з парламентом, конституцією, буржуазією.
Але в феодальному Світі 17-го століття "демократія" в оточенні феодальних країн не витримала зовнішнього тиску.
(Система влади в Гетьманщині була закладена під час Хмельниччини. В середині XVII століття вона нагадувала військову диктатуру з елементами народовладдя)
Рекомендую прочитати главу 3 книги "Netократия. Новая правящая елита и жизнь после капитализма" Бард, Зодерквист.
Коментарі
Дописати коментар