Персоніфіковані канали інформації

Людей майбутнього можуть зацікавити персональні канали інформації з персональними фільтрами. 
Прототипом таких фільтрів є соцмережа twitter. Ви можете отримувати "новини", повідомлення з кількох (десятків, сотень, тисяч) джерел(користувачів). І частині людей буде цікава інформація лише з цих конкретних персоніфікованих джерел.
Це подібно до дитячої поведінки, коли дитина отримує інформацію лише від батьків, рідше від бабусь і дідусів.
Зі збільшенням валу інформації з різних сфер життя виникне потреба фільтрувати, обмежити потік інформації. Бо людина фізично не може обробити її. Наприклад людина не може одночасно дивитись і сприймати з 100 телеканалів. Вона змушена дивитись один, або перемикатись між кількома.

Що таке інформація? Як з нею боротись?.. борються за сенси...

Боротись з інформацією нема сенсу. Хіба що продукувати інші сенси і повідомлення, що будуть поширюватись навіть ворожою стороною.

Ну то як в інформаційній війні перемагатимемо?

 Є Почепцов. Теорія інформаційних операцій розроблена досконально. Принаймі є практичні механізми, методики впливу, інструменти, тощо.

Треба залучати широкий загал до продукування сенсів, вивчення інструментів, участі в інформаційних операціях сотень тисяч учасників.

Каким образом сериал «Менты» может дать зрителям ответ на вопрос, кто сбил малайзийский боинг над Украиной? Герои сериала противоречивы, они сами совершают множество неправедных поступков. Но в главном зритель уверен - они не подведут. С другой стороны им противостоит криминал, а также спрятанный за их спиной бизнес. И те, и другие показываются в достаточно негативном свете. При этом ограниченном наборе для выбора зритель несомненно изберет ментов как «своих», а криминал и бизнес - как «чужих».
Получается, что черно-белый формат милицейских сериалов очень четко соответствует черно-белому формату пропаганды, одной из основных функций которой всегда будет резкое упрощение действительности, доведение ее до противостояния «свой»/ «чужой».
Условные менты при этом всегда будут ассоциироваться с властью, в то время как криминал, несмотря на бесконечные рассказы обратного свойства, будет относиться к «чужим». И здесь снова ограниченный набор для выбора делит все на «своих» и «чужих», делая автоматическим выбор в пользу власти. 

Пропагандистское воздействие: на чужие мозги и на свой мозг

Для багатьох людей кримінал і бізнес - "свої"; "менти", "поліцаї", чиновники, держава - чужі. 

Є феномен розвідників, секретних, спеціальних агентів, людей-Х для яких важко визначитись з поняттями свій/чужий.

Глядач однозначно обирає сторону "героя" як свою і приймає вибір сценариста щодо "чужих". Згадайте фантастичні фільми. В них симпатії глядача часто на боці іншопланетних рас або наваіть негуманоїдів.

Українці історично за 350 років звикли вважати "державу" чужою, ворожою структурою. Що зробила жержава за 26 років щоб стати "своєю" і чи намагалась взагалі?

Для перемоги у війні варто чітко розуміти хто є ворог(и) і з ким ми воюємо.
Це має розуміти кожна людина. Бо в кожного свій власний список ворогів.