Причини кризи в економіці і еміграції

Якщо українцям бізнес, держава будуть платити пристойну зарплату на рівні 1000 євро на місяць(7-10 євро за годину), то люди гаруватимуть 350 днів на рік.
Малі зарплати(100-300 євро) - призводять до того, що люди не бажають працювати.

Який сенс йти на роботу? Щоб заробити 10 євро за день???

Якщо людина знатиме, що за день заробить 40-60 євро, то це буде найкращим стимулом працювати без вихідних!

Це написано в підручниках з економіки за 10-11 клас. Звичайно українські бізнесмени не вчили економіку в школі! Ось в цьому і є проблема! Відсутність елементарних базових знань з економіки.

Як можна стати успішною країною, якщо бізнес, підприємці не володіють елементарними знаннями з економіки, використовують хибні практики?

З цього випливає проблема з дефіцитом кваліфікованих людей.

Який сенс людині працювати за 200-500 євро на місяць в Україні, якщо за в ЄС за ту ж саму роботу європейські підприємці заплатять 1000-2000 євро?

В Україні є консенсус між владою і підприємцями щодо мінімізації оплати праці населенню. Що держава, що приватний бізнес всі 27 років існування держави платить людям мізерні зарплати. В цьому і є основна проблема економіки. Як кажуть нема пива - нема роботи!

Психологію людей змінити важко. Підприємці і держава звикли отримувати ренту з низької оплати праці 20 млн працездатного населення. Виїхати 10 млн у ЄС, РФ, де платять більше? Саме такий процес відбувається вже 10 років. Зростатиме мобільність населення - емігруватимуть. Війна сприяє зростанню мобільності.

Вже зараз країна стоїть перед проблемою тотальної еміграції цілого покоління 20-40 річних людей. Навіть коміки жартують на цю тему.
Підприємці, чиновники змінять підхід? НЕ ВІРЮ!

Потрібно усувати чиновників старої генерації тотально від влади. Підприємці, які звикли платити мало самі збанкрутують.
На їх місце можуть прийти колишні емігранти, які зараз вже мають капітал і відкривають бізнес у ЄС.

— Як стимулювати молодь працювати в Україні, навіть отримавши закордонну освіту чи досвід роботи? Адже «відплив інтелекту» спершу на навчання, далі породжує спокусу залишитися закордоном працювати, мешкати там, формувати сім’ю.

Нам треба більше глобальних компаній, які залучають таланти. Що потрібно, щоб їх було більше? По-перше, багато працювати і це перегукується з тим, з чого ми почали розмову.  

— Які локальні і глобальні виклики стоять перед молодими бізнесменами? По-перше, потужна, глобальна конкуренція. Ваші ровесники в південно-східній Азії, — а це мільярди людей, — готові працювати за дуже малі гроші. Також є кілька десятків мільйонів людей в Кремнієвій Долині, які працюють без вихідних. Домінантний настрій в Кремнієвій долині: робота з 9 до 5 – це для лузерів. Це не я придумав, але людей такий підхід дивує настільки, ніби я відбираю у них найсвятіше – можливість посадити і викопати картоплю і відсвяткувати ці обидва процеси.
По-друге, автоматизація. Через 20 років 47% економістів будуть безробітними, тому що людську роботу замінить робот. Це також бухгалтери, правники, ті ж програмісти, тому що бездумне кодування буде робити робот — краще, швидше, дешевше. Тобто рівень конкуренції сягатиме не тільки Кремнієвої Долини, китайців чи індійців, а ще й роботів. І постає питання – чим ти кращий, чим ти вирізняєшся?

Треба постійно стукати в потрібні двері, не сподівайтеся, що вам за одну зустріч вдасться досягнути успіху.

По-третє, до 1990-х років світ ділився на три смуги – повільна, середня і швидка. З виходом Китаю на світовий ринок з 90-х років зникла середня смуга. Ми бачимо гіперуспішних конкурентних людей, які не сплять, не відпочивають, але багато заробляють. І ми бачимо іншу категорію людей, які програли глобальній конкуренції.
І ті, й інші загалом мають рівні шанси, але по-різному їх використовують. Варто запитати себе: «Чому я не вчив англійську?», «Чому не вчився кодувати» тощо. Проблема в тому, що тих, хто знаходиться на повільній смузі, набагато більше, відповідно проблема демократії в тому, що ці люди голосують. Результат – Трамп і Brexit. Звідси висновок: бійтеся потрапити в цю категорію людей, тобто бійтеся випасти зі швидкої смуги. Середня смуга була вигідна тим, що коли ти втомився на швидкій, ти зійшов на середню, відпочив, потім повернувся на швидку. Зараз якщо ти випадаєш, то ймовірність повернутися на швидку – дуже низька. За цей час там багато всього може змінитися і ти вже не встигаєш слідкувати за контекстом.
       Павло Шеремета: «Раджу підібрати в команду тигрів, а не котиків»   

Олігархат знищує середній і малий бізнес України, який є основою змін, — економіст Лановий