Конституція

1. Змінювати конституцію під час війни недоречно.

2. Зміни до конституції не зупинять агресора.

3. Законодавчою владою в Україні є Верховна Рада, чому президент намагається "узурпувати владу", адже депутати навіть не обговорювали зміни до конституції по пунктам. Згадую як обговорювали кожну статтю в 1991-1996рр. Обговорювали формулювання кожної статті, зважували кожне слово.

4. В стратегічному вимірі гарними змінами до конституції є дозвіл діаспорі брати участь у виборах до ВРУ, надання українцям у діаспорі українського громадянства(подвійного).

5. В Конституції України не закріплено який лад є в державі:

ліберал-капіталізм, державний капіталізм, соціалізм, солідаризм.

Не прописані основні цінності українського суспільства. Не задекларовані основні матеріяльні цінності (право на житло, працю, безпеку, на здоровий спосіб життя, на безкоштовну освіту, на мінімальне забезпечення їжею всіх людей, які не мають за що її купити).

Навіть світогляд українців не визначено в конституції: індивідуалістично-матеріялістичний чи універсально-ідеалістичний.

Під час війни всі країни навпаки запроваджували більшу централізацію влади, військовий стан. Для захисту країни і держави потрібно реформувати армію насамперед. Мобілізувати економіку, націоналізувати всі стратегічні підприємства в інформаційній сфері (телеканали, ЗМІ), в енергетиці, промисловості, сільскому господарстві. Ось над чим має працювати ВРУ.

Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Зміни до Конституції України варто почати з головного:
На території України конституція і закони України повинні мати вищу силу за міжнародні закони і договори.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України або іншим законам України є неможливим.