Майдан, Хрещатик

"Поранені душі живих короблів."

Скрябін

Ми, молоді студенти середини дев’яностих, вирвались в Київ від батьків, з переферії до сексу, алкоголю і решти спокус великого міста. Життя гуртожитків Київського університету, Політехнічного, Медичног інститутів, Києво-Могилянської та Сільгоспакадемій було сумішшю пива у парках, гучних застіль у гуртожитках, з двома перервами на рік для навчання, відпочинку.
Марина в середині 90-х якось сказала, що в “трубу” кожен приходить зі своїм болем і смутком. Намагається загоїти рани нанесені мегаполісом. Труба була для студентів КПІ і творчої молоді міста таким місцем, де можна зустрітись, попити пива під “Наутилус”, “БГ”, “Арію”, “Scorpions” та інший рок і метал.
Хто щасливо жив у 90-х в Києві? Мабуть тільки безтурботні студенти, які щотижня отримували передачі від батьків! Традиція збиратись на Майдані і співати пісні виникла з культури талановитої молоді. Обмін енергіями, інформацією та знайомства – ідеальне місце для емігрантів. Саме тому більшість українців, які приїхали до столиці часто відвідують Хрещатик та головну площу країни. Після спорудження підземного торгівельного центру культурне життя перемістилось на кілька метрів вглиб, до витоків :)
Золоті ворота, Софіївська площа, Майдан Незалежності – цей трикутник притягує туристів, гостей міста. Інший трикутник з Софіївської площі, Подолу, Майдану довершує ромб.
Можна намалювати багато трикутників, спробуйте це у привязці до тих місць центру, з якими Ви емоційно з’єднані.
Якщо будете в Києві обо’язково завітайте до місць сили, складайте плани на майбутнє, мрійте. Мрії збуваються.

А тим часом ми перенесемось до інтелектуального кластеру: КНУ, парку Шевченка.
Університет завжди був місцем вільної думки, радикальних поглядів, зародження протестних рухів та таємних товариств.

початок роману "Київ"