Компрадори і колонія

Метрополії диктують неоколонії через компрадорську буржуазію у владі певну неоколоніальну політику. Дії метрополій та їх посіпак системні, ніхто не хоче втрачати неоколонію. Велика Британія воювала з Третім Райхом у другій світовій за колонії у північній Африці. Колоній у 20-у столітті стало набагато менше. Метрополії змінили політику, використовують вишуканіші, приховані елементи впливу(освіта, наука, економіка, тощо), до відкритої війни з колоніями вдаються рідше.
Україна є "золотою акцією" контролю над Балто-Чорноморським регіоном і Східною Європою, Західною Росією. Тому на міжнародному рівні між США, ЄС, РФ за контроль над Україною жорстка боротьба. Ситуація експлуатації колонії "на трьох" як було в 1991-2014 не влаштовувала РФ, тому вирішили переграти, змінити команди компрадорів.
Контролювати політику України компрадори(олігархи, колишні комсомольці) звикли через бідність і залежне населення. Так зручніше. Зростання добробуту призводить до майданів, протестів проти компрадорської верхівки, втрачається контроль і керованість як у 2-4, 10-14 роках. Компрадори не зможуть керувати багатим населенням, бо їх знесуть. В перетворенні України на самостійного гравця в Європі не зацікавлена жодна з сторін(РФ,США, ЄС).

Українці в 1941 вітали німців як захісників від червоної чуми, більшовиків. Минуло лише 8 років після голодомору, депортацій в Сибір, розкуркулення, експропріацій, заганяння в колгоспи і репресій. Люди добре пам'ятали німецьку окупацію 1918 року і радянську, більшовицьку 1920-1941 рр.
Різниця була очевидною. Краще цивілізовані, але шахраюваті німці ніж озвірілі росіяни Мурав'йова, Троцького, Сталіна, Берії, Єжова!
P.S. Німці і росіяни є чужими. Але німці були готові визнати Україну ще в 1918 році, могли зробити це і 20-25 років потому. Але обидві імперії вже триста років змагаються за контроль над східною Європою.
Немає значення, що хотів Гітлер. Має значення лише те, що пропонували німцям українці в 1917-1918, 1933-1941, 2000-2018 рр.

Якщо українці хочуть бути суб'єктом в міжнародній політиці вони мають нав'язувати свою волю, пропонувати моделі взаємовідносин німцям, полякам, росіянам, туркам, білорусам, румунам, угорцям та іншим народам Європи.