Олег Скрипка: Вiдбувається послідовна блокада української музики
- Зараз, коли затихає скандал навколо фрази про гетто для тих, хто не здатен вивчити українську мову, - які висновки ви зробили? Чи шкодуєте про сказане? Чи не вважаєте, що слово "гетто" в застосуванні до мовної політики - це більше, ніж просто невдалий полемiчний прийом?
- Люди, які придумали і відрежисували цей скандал хотіли в черговий раз розколоти наше суспільство. Але виявилось, ця дискусія була потрібна Україні. Про це свідчить шалений її розголос. Вона дозволила мені особисто і мільйонам українців відчути себе частиною українського світу. Українці, які складають у державі більшість, вимагають поваги щодо своєї культури і мови. Мова - основа державності. Лише утвержуючи її ми разом збудуємо свій український світ. Вважаю, що наша держава має надати українцям більше можливостей опанувати рідну мову. Але, якщо частина громадян не здатна її вивчити, то вони самі себе прирікають на асоціальну перспективу. На превеликий жаль, я став мішенью потужної пропагандистскої зброї сусідньої держави, яка також успішно використала нашу п'яту колонну. Зі сторони нашої держави - традиційна недолугість і байдужість до своїх громадян і проблем. Але я неймовірно вдячний широкій підтримці моїх друзів і великої кількості українців, які і здатні створити ту прекрасну квітучу країну, про яку ми всі мріємо.
- Ви народилися в Таджикистані, вчилися в Києві, потім переїхали до Франції, і там, як сказали в одному з інтерв'ю, стали українцем. Що вас підштовхнуло до цього і наскільки це важливо - ідентифікація себе як українця?
- У Франції я перейнявся таким явищем, як французький побутовий патріотизм. Там теж є ура-патріоти, їх часто критикують. Є популісти, вони були активні після Другої світової війни і пізніше дискредитували ідеї французького патріотизму. Вони давно пройшли те, що ми тільки зараз переживаємо. Зараз у Франції зустрічаємо побутових непримітних патріотів. Хто їздить до Франції, напевно із цим знайомий. Якщо у Франції ти будеш хоча б намагатися говорити французькою мовою, для тебе відкриються всі двері і перспективи. При цьому французи - не расисти, вони дуже відкриті до інших культур. Але базові речі - мову, культуру, історію - захищають не замислюючись. Я перейнявся цим, поки жив у Франції, і спробував перенести на наш український ґрунт. Ми зараз шукаємо підтримки і поваги всього світу, і дивуємося, коли до нас ставляться поверхнево. Насправді, як до нас ставитися серйозно, якщо всі бачать, що ми самі себе не поважаємо, самі не знаємо свою історію, не захищаємо ні мову, ні культуру, ні територію.
- Люди, які придумали і відрежисували цей скандал хотіли в черговий раз розколоти наше суспільство. Але виявилось, ця дискусія була потрібна Україні. Про це свідчить шалений її розголос. Вона дозволила мені особисто і мільйонам українців відчути себе частиною українського світу. Українці, які складають у державі більшість, вимагають поваги щодо своєї культури і мови. Мова - основа державності. Лише утвержуючи її ми разом збудуємо свій український світ. Вважаю, що наша держава має надати українцям більше можливостей опанувати рідну мову. Але, якщо частина громадян не здатна її вивчити, то вони самі себе прирікають на асоціальну перспективу. На превеликий жаль, я став мішенью потужної пропагандистскої зброї сусідньої держави, яка також успішно використала нашу п'яту колонну. Зі сторони нашої держави - традиційна недолугість і байдужість до своїх громадян і проблем. Але я неймовірно вдячний широкій підтримці моїх друзів і великої кількості українців, які і здатні створити ту прекрасну квітучу країну, про яку ми всі мріємо.
- Ви народилися в Таджикистані, вчилися в Києві, потім переїхали до Франції, і там, як сказали в одному з інтерв'ю, стали українцем. Що вас підштовхнуло до цього і наскільки це важливо - ідентифікація себе як українця?
- У Франції я перейнявся таким явищем, як французький побутовий патріотизм. Там теж є ура-патріоти, їх часто критикують. Є популісти, вони були активні після Другої світової війни і пізніше дискредитували ідеї французького патріотизму. Вони давно пройшли те, що ми тільки зараз переживаємо. Зараз у Франції зустрічаємо побутових непримітних патріотів. Хто їздить до Франції, напевно із цим знайомий. Якщо у Франції ти будеш хоча б намагатися говорити французькою мовою, для тебе відкриються всі двері і перспективи. При цьому французи - не расисти, вони дуже відкриті до інших культур. Але базові речі - мову, культуру, історію - захищають не замислюючись. Я перейнявся цим, поки жив у Франції, і спробував перенести на наш український ґрунт. Ми зараз шукаємо підтримки і поваги всього світу, і дивуємося, коли до нас ставляться поверхнево. Насправді, як до нас ставитися серйозно, якщо всі бачать, що ми самі себе не поважаємо, самі не знаємо свою історію, не захищаємо ні мову, ні культуру, ні територію.
Коментарі
Дописати коментар